+38 (044) 232-99-58

ЯК ВИЖИТИ ЛЮДИНІ У СВІТІ СУЧАСНОГО БУДІВНИЦТВА?

Еволюція зумовлена прагненням людини зробити життя простішим. Нашим предкам здалося, що рити землю руками незручно, і вони вигадали, як приєднати камінь до палки. Пройшло більше мільйона років, але нас досі мотивує до відкриттів намір адаптувати природу до своїх потреб.

Ця властивість людської натури особливо відобразилася на сучасному будівництві. Щороку асортимент будматеріалів поповнюють яскраві етикетки новітніх універсальних засобів. Пересічному користувачу залишається довірити свій добробут прогресу і купувати продукти, відповідно до тенденцій ринку. Однак, трапляються інновації, які мають зворотній ефект та призводять до невтішних наслідків.

Вічні піраміди, ідеально виточені статуї та колони храмів Древнього Єгипту ніяк не можуть порівнятися зі зразками сучасного архітектурного мистецтва з лімітованим «терміном придатності». Тож які знання предків втрачено навіки? Чи можемо ми, зважаючи на набутий за стільки років досвід, підібрати ключ до відновлення технології монументального будівництва?

Виробництво клею на основі формальдегідних смол датується початком XX століття, коли перед людством постала необхідність міцного і довготривалого сполучення матеріалів. Клеї на основі казеїну або крохмалю, що використовувалися раніше, легко розчинювалися водою, поверхні розклеювалися під дією атмосферної вологості та потерпали від бактерій і плісняви.




Феноло-формальдегідні клеї та їх органічні аналоги стали технологічним проривом своєї доби. Тим не менше, людство заплатило свою ціну за це відкриття. Токсичність органічних речовин, що входять до складу в’яжучих засобів, була підтверджена лише через пів століття, коли будівельники були вже не в змозі від них відмовитися. Розраховуватися довелося поколінню людей з хронічними головними болями, алергіями та підвищеним ризиком онкозахворювань.

СИНДРОМ ХВОРИХ БУДІВЕЛЬ

За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я, що були опубліковані в 1984 р., 30% новозведених та реконструйованих будівель світу є небезпечними для здоров’я людини. Так званий «синдром хворої будівлі» відомий вже понад десять років. Він виникає у людей, які часто перебувають в одному приміщенні, й характеризується безпідставними:
  • головними болями й запамороченнями;
  • запаленням слизових оболонок і нежитем;
  • астматичними приступами чи алергічними реакціями;
  • нудотою, свербежем або хронічною перевтомою.
Зазвичай, медики не знаходять жодних патологій в таких пацієнтів, але після повернення до звичного режиму всі симптоми з’являються знову.

Головними чинниками «синдрому хворої будівлі» визначено плісняву та емісію токсичних речовин від будівельних матеріалів. На додаток, формальдегід, використаний при виробництві деревинних плит та меблів, є канцерогеном, тому збільшує вірогідність виникнення злоякісних пухлин.

Людство увійшло в ХХІ століття, усвідомлюючи гостру потребу об’єднувати зусилля для створення «здорового» простору для нащадків.

ГЕОПОЛІМЕРНІ ІННОВАЦІЇ

Левова частка інтелектуальних ресурсів планети сьогодні спрямована на подолання екологічної кризи, спричиненої втручанням людини в природу. Європейські наукові товариства докладають немало зусиль до створення продуктів, що не шкодять і людині, і довкіллю.

Так в середині ХХ століття французький дослідник Жозеф Давідовіц винайшов геополімери – монолітний будівельний матеріал на базі мінеральних компонентів геологічного походження. Було встановлено, що геополімерні матеріали здатні повністю замінити портландцемент, алкідні смоли та формальдегідні клеї, адже мають більш високі показники міцності та стійкості до дії випарів, морозу і високих температур. При виробництві геополімерних засобів застосується дрібнодисперсна нанотехнологія, що імітує природний процес утворення матеріалів земної кори. За даними польського дослідницького центру, таке виробництво є енергоефективним та має покращені показники викидів вуглекислого газу. Продукти є безпечними під час нанесення, полімеризації та експлуатації. Відпрацьований геополімерний матеріал та невикористаний розчин може застосовуватися як екологічно безпечна вторинна сировина (щебінь).

Близько десяти дослідницьких груп працюють над розвитком властивостей геополімерів. Наймасштабнішим проектом цієї сфери сьогодні є аеропорт Brisbane West Wellcamp Airport в Австралії, повністю виконаний з геополімерних бетонів. Вибір родини Вагнерів, яка профінансувала будівництво, зумовлений надзвичайною витривалістю та екологічною безпекою геоматеріалу. Після затвердіння такий бетон набуває ознак натурального каменю.



При будівництві аеропорту Brisbane West Wellcamp Airport в Австралії було використано близько 70 000 т геополімерного бетону.

Наша команда також активно експериментує з модифікаціями формули геополімерів. ТОВ «ГеоФіП» пропонує сьогодні лінійку захисних геополімерних засобів для виробів з бетону, металу та деревини. За результатами випробувань фарби, клеї і покриття GEOFIPTM є стійкими до:
  • хімічно агресивного середовища (кислот, морської води, кислотних випарів);
  • факторів біокорозії (грибків, бактерій, мікроорганізмів);
  • високих та низьких температур (від -60 °C до +800 °C).




Продукція GEOFIPTM застосовується для захисту поверхонь від хімічної корозії при реконструкції водоканалів.
  Додатковою перевагою геополімерних продуктів є можливість нанесення при складних метеорологічних умовах (до -15 °C).

ШЛЯХ ДО БЕЗПЕКИ, ВИМОЩЕНИЙ ГЕОМАТЕРІАЛАМИ

За свідченнями експертів галузі, мінеральна основа геополімерів гарнує абсолютну безпеку для здоров’я робітників при нанесенні та користувачів при експлуатації. Такі засоби:
  • НЕ мають запаху;
  • НЕ викликають алергічні реакції;
  • НЕ виділяють токсичні речовини в повітря до і після затвердіння.
Реакція геополімерів на вогонь та вплив високих температур (до +800 °C) відверто вразила дослідників. Було встановлено, що геополімери є негорючими або слабкогорючими матеріалами, здатними забезпечувати тривалий захист поверхні від займання. Основним складником геопродуктів є подібний до глини метакаолін, тому під дією вогню вони не руйнуються, а зміцнюються, як кераміка під час запікання. Окрім цього, люди, що знаходяться в будівлі, захищеній геополімерними покриттями, не постраждають від токсичного диму в разі пожежі. Відомо, що гарячий отруйний дим, який утворюється при горінні легкозаймистих синтетичних та дерев’яних матеріалів, призводить до летальних випадків частіше, ніж полум’я.

ЧОГО ОЧІКУВАТИ В МАЙБУТНЬОМУ?

Поява доступних геополімерів на ринку готує будівельну галузь до нової революції. Сьогодні за допомогою геоматеріалів можна вирішити актуальні проблеми та подовжити експлуатаційний термін:
  • водних комунальних господарств і систем очищення стічних вод;
  • автодорожніх об’єктів, водохідних судів та доків;
  • хімічних, теплогенеруючих та нафтопереробних станцій;
  • меблів, дерев’яних конструкцій та целюлозних продуктів;
  • житлових будівель і приміщень з підвищеними вимогами до пожежної безпеки й емісії небезпечних речовин (кімнати дитячих садків, навчальних закладів, лікарень та реабілітаційних центрів).
Вчені, що спеціалізуються на геополімерних матеріалах, говорять про близьку перспективу повного заміщення сучасних портландцементів, шпаклівок і навіть теплоізоляційних засобів, таких як поліуретанова піна або пінополістирольні плити. На основі геополімерних клеїв виробляються бетони для 3D друку будівель – потенційною технологією майбутнього. А отже, геополімери відкривають нову еру будівельних матеріалів, рішуче налаштованих на подолання «синдрому хворої будівлі» та на порятунок тисяч ще ненароджених людей від хвороб ХХ століття.