+38 (067) 670-67-04

Будівництво кам’яного індуїстського храму в Лондоні

Архітектура Лондона традиційно асоціюється з нормандськими фортецями, готичними соборами, бароковими палацами, театрами та музеями доби класицизму, вокзалами й мостами у стилі вікторіанської неоготики. Наприкінці XX століття в список визначних споруд столиці Об’єднаного Королівства увійшов перший в Європі канонічний індуїстський храм.

Мандір Shri Swaminarayan був побудований в раніше непривабливому для туризму районі Нісден. На будівництво індуїстська спільнота пожертвувала близько £12 млн, а реалізовував проєкт Прамух Свамі Махарадж на чолі благодійної організації BAPS.

Дизайн храму розробив Сомпура з Ахмедабада, архітектор у восьмому поколінні. Керівники проєкту ретельно слідкували за дотриманням індійських архітектурних канонів, що позначилося на виборі матеріалів. Візуально невагомий купол вироблений з натурального каменю без використання заліза, сталі або свинцю. Для екстер’єру закупили близько 3 000 т болгарського вапняку та сардинського граніту, а для інтер’єру – 2 000 т каррарського мармуру (Італія) та мармуру з м. Амбаджі (Індія). Матеріали переправляли у спеціально організовану майстерню в м. Гуджарат (Раджастан, Індія), де 1 526 найвправніших спеціалістів вирізали скульптури та інше традиційне оздоблення для храму. Після завершення робіт понад 26 300 елементів декору пронумерували та надіслали в Лондон, як велетенський конструктор. У будівельних і монтажних роботах взяли участь тисячі добровольців.

Завдяки ентузіазму ініціаторів проєкту та численних виконавців, сакральна споруда була зведена всього за два роки. Під час будівництва Шрі Свамінараян Мандір було встановлено рекорд – робітники залили 4 500 т бетону для фундаменту всього за одну добу.

З 1995 року понад 5 млн відвідувачів знайомилися з культурою Індії та помедитували під «мереживними» банями індуїстського храму в Лондоні. Мандір відкриває двері всім охочим без плати за вхід.

Команда GEOFIP розробила суміш на білому цементі для відливання скульптур, балясин і декоративних виробів, прагнучи полегшити й прискорити роботу майстрів під час створення архітектурних шедеврів.